Випускна кваліфікаційна робота

Випускна кваліфікаційна робота зазвичай пишеться в обсязі 50-60 сторінок (без урахування можливого застосування) друкованого тексту.

Склад ВКР

Робота складається з змісту, запровадження, основного тексту (можливо з ілюстраціями), висновків, списку літератури, при необхідності – додатки. В деяких випадках робота супроводжується ПЕРЕДМОВОЮ, в якому автор може обґрунтувати своє рішення зайнятися цією темою дослідження, підкреслити особливе значення будь-яких матеріалів, покладених в основу роботи та інше.

Вступ

Вступ являє собою короткий виклад загальних відомостей, підготовляють до сприйняття роботи. У вступі автор повинен актуалізувати тему дослідження, вказати мету дослідження, а також визначити об'єкт і предмет дослідження. У відповідності з метою виділяється і основна робоча гіпотеза, яку студент перевіряє в ході роботи. Для реалізації поставленої мети і перевірки робочої гіпотези автор зазначає завдання дослідження (наприклад: вивчити літературу по темі, провести власні спостереження, розробити та експериментально перевірити, показати ефективність запропонованих рекомендацій тощо). Далі вказується, як поставлені завдання визначають хід теоретико-експериментального дослідження проблеми (етапи роботи). Завершити введення доцільно практичною значимістю дослідження з точки зору автора.

Основний текст

Основний текст складається у відповідності з прийнятим змістом і займає основну частину обсягу роботи. Назву глав і розділів у змісті повинна в точності відповідати таким в тексті. Слід давати чіткі і точні назви розділів, що відображають основну суть їх змісту. Кожна глава має закінчуватися висновками, чітко і лаконічно сформульованими. Кількість глав, розділів у них не може бути чітко регламентовано, так як залежить від специфіки тієї чи іншої теми.

Приступати до написання тексту роботи можна після відпрацювання та уточнення підібраного змісту. Можливі два шляхи: одночасна робота автора над усіма розділами або послідовне написання. Визначити свій маршрут здатний лише сам автор. Вибір залежить і від роботи, і від наявності необхідного матеріалу, і навіть від характеру студента.

Розібравши наявні виписки, конспекти, необхідно їх систематизувати за розділами. Використовуючи думки інших людей, автор роботи повинен обов'язково пам'ятати про необхідність зазначення джерела, звідки вони запозичені. Однак не слід зловживати цитатами. Цитування проводиться, наприклад, якщо думка, висловлена ким-небудь, найкращим чином відображає, визначає суть, або, навпаки, йде врозріз з іншими висловлюваннями інших вчених по даному питанню.

Цитата наводиться абсолютно по тексту, без змін, береться в лапки. Вказується точна адреса цитованого уривка.

Слід пам'ятати, що текст треба вибудовувати за законами логіки. Одна ідея органічно переходить в іншу. Цьому сприяють текстові зв'язки. Проте текст не повинен бути занадто наукоподібною, не слід розтягувати, обтяжувати його численними оборотами фрази. Письмова мова повинна бути чіткою, зрозумілою, стрункою. Не варто боятися великої кількості абзаців. Вони полегшують сприйняття тексту при читанні. При перевірці чернеток автору потрібно звернути увагу на повтори – вони небажані ні в смисловому, ні в словесному варіантах. Корисно постійно користуватися словником синонімів.

Не можна допускати в роботі орфографічних помилок. Особливу увагу необхідно приділити перевірці правильності написання прізвищ, топонімів. Слід пам'ятати, що в роботах не прийнято вживати займенник «я», а прийнято – «ми», наприклад: «на наш погляд...», «нам представляється особливо значущим...». Досить складно зробити рекомендації універсальними, але бажано, щоб окремі розділи співвідносилися один з одним за обсягами (вони не повинні бути занадто дрібними або занадто великими). Осмислений, завершений характер роботі додадуть чіткі, обґрунтовані висновки.

Висновок підводить підсумок всієї роботи. Воно повинно містити основні висновки дослідження. Доречно автору дати критичний аналіз своєму науковому праці: відзначити не тільки позитивні, але і негативні (на думку автора) моменти, внести пропозиції щодо можливих шляхів усунення виявлених недоліків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ (ДЖЕРЕЛ) не може мати обмежень по верхній межі, однак прийнято, що в дипломних роботах використаних джерел повинно бути не менше 15. Загальноприйнятим є алфавітний порядок розташування джерел у списку (можливі варіанти: тематичний, хронологічний). У списку літератури ініціали автора ставляться після прізвища (Біляївський В. К.), назва роботи з великої літери (Основи комерційної діяльності -), місце видання може бути скорочена лише в ставленні Москви і Санкт-Петербурга (М.:,СПб.:), назви інших міст наводиться повністю (Ярославль:), повністю вписується назва видавництва (Магістр), рік видання (2011.), кількість сторінок (95 с.). Статті з журналів вимагають позначення прізвища та ініціалів автора, назви статті, журналу, рік видання, номер тому, випуску, сторінок. (Романів А. А. Регіональні аспекти рекламного менеджменту//Профіль. – СПб, 2012. Вип. 6 С. 129-147). Щоб зробити посилання на джерело в тексті, слід вказати в дужках номер, під яким у списку літератури позначений обговорюваний джерело.

Додатком випускної кваліфікаційної роботи можуть служити фотографії, схеми, графіки, таблиці та інший ілюстративний, картографічний, графічний матеріал. Кожен додаток повинен мати свій порядковий номер (Додаток 1). Якщо додаток не є інтелектуальним працею автора дипломної роботи, під кожною ілюстрацією або таблицею необхідно вказати автора і рік створення.

З будь-яких питань телефонуйте:

У Києві: +38(044)4656771, +38(067)560-26-62

в Дніпропетровську: +38(0562)39-20-62, +38(056)740-37-80, +38(096)470-54-00